Сценарій свята "Прощавай, Букварику!"
Дівчинка
Ділі-ділі, дінь-ділень!
Діти, гості, добрий день!
Хлопчик
Дінді-дінді, вам наказ,—
Не спізнитись в перший клас!
Дівчинка
На веснянім видноколі
Зайнялась зоря.
Хлопчик. Свято в школі!
Свято в школі!
Разом. Свято Букваря!
(на мелодію пісні
Учитель. Добрий день, дорогі діти, батьки, гості і всі, хто присутній в цьому
залі.
— Благословенна та ясна година,
коли Буквар бере до рук дитина...
Яка це відповідальна мить!
З цього часу в житті дітей розпочинається новий
період, бо Буквар — це перша сходинка до знань.
Сьогодні у нас свято — Свято Букваря. Ще вчора
наші першокласники перегорнули останню сторінку Букваря. Сьогодні ми святкуємо
першу перемогу наших маленьких школярів.
1. Ось над містом тихим
ранком
Зайнялася зоря.
В першім класі урочисте
Свято Букваря!
2. Буквар взяли ми перший раз,
Як прийшли у перший клас.
Читати ми всі вміємо,
Навчились і писати!
3. Тішать нас перемоги,
Бо були у нас тривоги,
Важко було починати
І читати, і писати.
4. Літера перша і перше слово,
З книжкою перша серйозна розмова.
Перша сторінка і друга сторінка,
Успіхи перші, усмішки й
сльозинки.
5. Цілий рік ми працювали,
Розумнішими ми стали.
Ми старались, ми трудились,
Багатьох ми справ навчились.
6. Літеру за літерою
Вчили ми щодня.
Підійшли до світлого
Справжнього знання!
7. Навчився читати
Увесь наш клас.
І сьогодні ви можете
Привітати нас!
8. Бо сьогодні ми вже справжні,
Справді справжні школярі!
Бо читати і писати
Ми навчитися змогли!
9. І задачу розв'язати,
І відняти, і додати...
Словом, успіхів всіляких
Ми, нарешті, досягли!
10. Усі зібрались в цьому залі,
Бо нині — свято Букваря.
Нам трішки сумно, трішки шкода,-
Прощання надійшла пора.
11. Букварик — розумна книга,
Друг і порадник школяра.
Його шанує й дуже любить
Уся весела дітвора.
12. Ми Букварика сьогодні
Запросили в перший клас,
Скажемо йому: «Спасибі,
Що навчив читати нас!»
Виконується пісня "
Діти сідають на місця, заходить Букварик.
Букварик
А ось і я прийшов до вас.
Це ж, здається, перший клас?
Я — той, хто вас навчив читати,
Мене впізнали ви, малята?
Добрий день, шановні діти!
Ну як же мені не радіти:
Бо прибув я якраз вчасно,
За це дякую вам красно.
стежку
вашу я знайшов
І по ній до вас прийшов»
Вчитель:
Ми дуже раді тобі, Букварику, Тому що ти у нас на святі —
Найголовніший!
Буквар
Ну, а зараз, любі діти,
Всі гуртом ми розберем,
Як ви вчились,
Чи зі мною — Букварем -
Весело дружили?
А для гарного початку
Загадаю вам загадки.
Біла нивка невеличка,
Там розсипана пшеничка.
Очками її зберем,
А думкою розімнем.
Каже мудра мишка:
«Що це буде?» (Книжка)
Є чарівник у школі в
нас,
А ну пізнайте, хто він?
Озветься — тиша йде у клас.
Озветься ще
раз — гомін.
Щоб не спізнитись на урок,
Нам голос подає…
(дзвінок).
Він долає першу в
світі
Книгу мудрості — Буквар.
Ви впізнали його, діти? Ну, звичайно, це...
(школяр).
Буквар. Молодці, діти! А тепер я
всіх запрошую в подорож до міста Буквограда. Як ви гадаєте, хто живе у цьому
місті?
Діти. Букви та звуки.
Діти виконують пісню «
Діти одягають корони з букв.
13. Ми
літери відомі,
Ми кожному знайомі,
Але про кожну літеру
Ви знаєте не все.
14. Ми літери не
звичні,
Ще й дуже симпатичні,
Бо кожна жарт чи віршик,
Чи загадку несе.
А. Всім
відомо: Буква «А» Алфавіту голова!
Б. Йшов баранчик з нами в ліс, На рогах травичку
ніс,
В. Буква «Ве» така цікава: Стовпчик — зліва,
дужки — справа.
Г. Буква «Ге» як кочерга, В неї є
одна нога.
Ґ . «Ґе» вгорі ріжечок має, Кожен першокласник
знає.
Д. Подивись: маленькій дім. Буква «Де» — як дах
на нім.
Е. Далі після букви «Д» йде зубаста буква «Е».
Є. «Язичок у мене є!» — Вихвалялася буква «Є».
Ж. Сніжинка не розтане вже, бо ця сніжинка буква «Же».
З. Наче рідні дві сестри — Буква «Зе» і цифра
три.
І. Буква «І» — як одиниця, гостроноса, наче спиця.
И. Намалюю палки три, от і вийде буква «И».
Ї. Це чиї крапки? «Мої!» — закричала буква «ї»
Й. «И» у шапочці новій перетвориться на «ій».
К. Як пів букви «Же» — така ця кумедна буква «Ка».
Л. Лис ласкає лисеня, а лосина лосеня, лев ласкаво лапою левеня поляпує.
М. Буква «еМ» — як дві гори, що стоять, мов дві сестри.
Н. — Чи це буква, чи драбина? — Дивувалася дитина.
— Ну, якщо один щабель, то, звичайно, буква "еН".
О. Буква «О» така от кругла, хто не бачив — подивись;
Наче сонце, наче бублик, мов обручик — хоч котись.
П. На хокеї, на футболі, буква «Пе» — ворота в полі.
Нам знайома буква ця — ніби планка на стовбцях.
Р. Тигреня весь день ричало, букву «еР» — воно вивчало.
С. Придивіться вночі до небес, світить місяць там буквою «еС»
Т. Букву «Те» потрібно знати, з неї пишуть слово «тато».
У. Сказав горобчик: «Букву "У" боюсь я дуже, татку!»
Татусь питає: «А чому?» — «У» —
схожа на рогатку!
Ф. Що це? Ключик від замка? Ні! Це буква «еФ»
така.
Х. Хрюша хрестики малює. Ну й художник
— ха! ха! ха!
«Це не хрестик! — каже Хрюша. Я
вивчаю букву "Ха"».
Ц . Буква «Це» — внизу гачок, наче з краником бачок.
Ч. «Че» з четвіркою так схожі! Хто їх
розрізнити зможе?
Ш. Три стовпці, внизу межа - От і вийшла буква
«Ша».
Щ. Букву «Ща» впізнає кожен, «Ща» на
щітку трохи схожа.
Ю. Буква «Ю» — вона така: бублик став коло кілка.
Я. — Я і буква, Я і слово! — Вихвалялась буква
«Я». —
Та чомусь у алфавіті стала аж позаду я.
Буквар. Бачу, букви вам відомі,
З ними добре ви знайомі!
Але все ж я для порядку
Загадаю вам загадку.
Тридцять три богатирі —
Всі живуть у букварі! Діти.
Букви!
Діти виконують пісню
Учитель. Ми для тебе, Букварику, підготували і проведем
веселий урок. Згода?
Буквар. Згода!
Діти розповідають
гуморески.
Повернувся першокласник
із занять додому.
Ніс в чорнилі, мов мазнули
квачиком по ньому.
— Що з Тобою, мій синочку? —
засміялась мати.—
Та невже ти в школі носом
учишся писати?
— Смійся, смійся,—
каже хлопчик.—
Зараз ти заплачеш,
Коли двійку у моєму
зошиті побачиш.
Забіг увечері до хати
Знадвору збуджений Юрко,
у матері почав питати:
- Хто старший - я чи кіт Мурко?
- Звичайно, ти! - говорить мама.
- А як же так, скажи мені, -
Малий ніяк не дійде тями, -
Мурко вусатий, а я ні?.
Грали на подвір'ї
хлопчаки в футбол.
Петрик як ударив
І відразу - "гол"!
М'яч в чужу квартиру
Тільки зашумів:
Пауза у хлопців,
Петрик занімів.
Йде дідусь Кирило
І несе м'яча:
- Чий це, признавайтесь! -
Та гравці - мовчать.
- А вікно розбилось?
¬Зважився Андрій.
Дід мугикнув: - Ціле.
- Ціле? Значить, мій!
Вчитель: А зараз ми покажемо які мовні
знання маємо.
Готові?
1. Йде по вулиці щасливий і поважний чоловік.
Він відкрив найперше диво,
Хоч йому лиш восьмий рік.
Він долає першу в світі
Книгу мудрості — Буквар.
Ви його впізнали діти?
Ну, звичайно, це —...
(школяр).
Який звук ми чуємо
після [л]? (А)
А яку букву пишемо?
([я])
2. Є чарівник у
школі в нас,
Ану, вгадайте, хто він?
Озветься — тиша йде у клас,
Озветься ще раз — гомін.
Щоб не спізнитись на урок,
Нам голос подає... (дзвінок).
— Назвіть перший звук у слові «дзвінок»,
([дз])
3. У коробці
спочивають
Спритні хлопці-молодці,
Убрання барвисте мають
І загострені кінці.
А зовуться... (олівці).
— Назвіть звуки в
цьому слові, ([ол'івц'і])
Буквар. Ось тепер, коли ви відгадали усі мої
загадки, та ще й пояснили правопис слів-відгадок, я бачу, що ви стали
справжніми школярами.
Учитель. А зараз наші дітки хочуть сказати Букварикові ще
кілька слів на прощання.
Діти (під музику, по черзі, передаючи буквар
із рук в руки)
Несу його в просторий клас
2. І рідній книзі у журбі
Шепочу: «Дякую тобі!
3. Бо перша книга ти
моя!
Тепер читати вмію я.
4. На світі книг
багато є,
Я серце їм віддам своє ».
5. Книжечку першу беру я в руки,
Перший мій друже, перша наука!
6. І з вдячним серцем
Букварю
«Спасибі, друже!» — говорю.
7. Любий букварику! Перша книжка!
Хочеться навіть плакати трішки.
8. Букв спочатку ми не знали,
мами нам казки читали,
А з тобою подружились —
і самі читать навчились!
9. Разом з тобою ми
підростали,
Слово найперше тут прочитали.
10. Я сторінку
останню
в Букварі перегорну,
Свого друга на прощання
я до серця пригорну.
11. Букви всі від «А» до «Я»
дуже добре знаю я.
Далі я навчатись буду,
а букварик не забуду.
12. Ти перша книжечка моя,
Тепер читати вмію я,
Багато в світі є книжок,
Учні (разом)
Прощавай, Букварику,
Наш найперший друже.
Ми тобі, Букварику,
Дякуємо дуже!
Виконується пісня «
Буквар.
Дякую вам за добрі слова!
От і настав прощання час.
Учися добре перший клас!
Моя сестричка читанка
Тепер на вас чекає,
Щоб повести у дивний світ.
Тепер вам з нею дружити слід.
А я вас всіх вітаю!
А зараз я хочу познайомити вас з тими, хто вестиме вас далі
країною Знань.
Читанка
Я ось Читанкою звусь.
Що не встиг ти доробити,
Я за все оте візьмусь.
Вирощу я всіх діток,
Навчу читати і писати.
Батька й неньку шанувати,
Україну прославляти.
Математика
Щоб завжди весело гулять,
Уроки треба виконать,
Наука дуже точна я —
Вам треба мене знать.
Рідна мова
Багатий світ незвіданий:
І сонечко на всіх.
Хто мову має рідную —
Багатший від усіх.
Учитель. Нові підручники ще принесли нам чудову гру, щоб
перевірити вашу уважність.
Гра має назву «Це все
я, це все я, це компанія моя».
Вчитель читає запитання.
Якщо це про вас — відповідаєте словами «Це все я, це все я,
це компанія моя», якщо ні — то «Це не я, це не я, не компанія моя».
Хто співає, веселиться і роботи не боїться?
Хто із вас такий хороший — засмагати йде в калошах?
Хто із вас хоч раз хворів через те, що зошит з'їв?
Хто із вас, скажіть лишень, зарядку робить кожен день?
Чи багато серед вас невмивах приходить в клас?
Хто пройти ладен півсвіту, щоб Букварика зустріти?
Учитель.
Молодці, діти! Добре старались, гарно вчились. Букварик теж задоволений вами.
Учитель. Але Букварикові потрібно прощатись, йому потрібно
поспішати, щоб навчити читати і писати ще багатьох майбутніх першокласників.
Діток цих всього навчайте,
Бо ж самі багато знаєте.
А ви, дітки, не лінуйтесь,
До уроків всі готуйтесь.
Бо в народі кажуть так:
Книжка — диво є велике,
Всіх вона навчає.
І дорогу в світ широкий
Для нас відкриває.
Я вас прошу не лінуватись
І вчить уроки день при дні.
І берегти книжки!
Віднині — найперші друзі вам вони.
Учень
Спасибі скажемо усім,
Хто научив любить цей дім,
Ту вулицю, де ми живем,
Все, що Вкраїною ми звем.
1-й учень
Перший раз в перший клас!
Рік тому зустрів він нас.
Потім підем в клас наступний —
Вітер хай нам дме попутний.
2-й учень
Одне одного ми любим,
Станем всі за одного.
Вчитись в другім класі будем,
Всі ми хочемо цього.
3-й учень
Ну, а вчителька як буде?
Що, покине усіх нас?
Ні, вона разом із нами
Переходить в другий клас!
Учні виконують пісню
Дорога класна родино,
шановні гості! На кінець ми хочемо вам побажати за
допомогою абетки ось що:
Наше свято добігає кінця. Ми щиро вдячні всім, хто завітав до
нас на наші перші жнива. Сподіваємося, що зібрані зернятка знань проростуть
рясним урожаєм у майбутньому, а тепло сьогоднішнього свята залишиться в серцях
нашого найдорожчого скарбу — дітей — назавжди.
Дуже весело гуляти
Нам на святі Букваря,
Та прощатися із святом
Нам пора уже, пора!
Немає коментарів:
Дописати коментар